Основні тенденції молочної галузі, на які слід звернути увагу у 2023 році

Які стратегії успіху молочної галузі в 2023 році, ми запитали Музаффара Юнусова, керівника відділу управління ключовими клієнтами в IFCN Dairy Research Network.

У 2022 році у світі було вироблено майже 970 млн тонн молока, 55% з яких перероблено для подальшого виробництва молочної продукції. Інші 45% — це «неформальний ринок», що означає споживання домогосподарствами або продаж безпосередньо споживачам. Протягом останніх 10 років виробництво молока зростало на 2% щорічно, говорить Юнусов.
Споживання молока також зростає. У середньому людина споживає 123 кілограми молочних продуктів на рік. За його словами, у багатших економіках середній показник становить 300 кілограмів.

Від економіки молочного скотарства до дилеми маркування альтернатив коров'ячому молоку, ось шість тенденцій, на які виробники молочних продуктів повинні зважати прямо зараз:

Після пандемії COVID-19 країни з уповільненим зростанням ВВП зазнали високих темпів інфляції, що призвело до зниження світової купівельної спроможності, що також вплинуло на молочний сектор.

Ці коливальні макроекономічні тенденції вплинули на ціни на молоко на фермах, на сир і масло, сухе знежирене молоко, сухе незбиране молоко та сироватку. Протягом 2021 і 2022 років спостерігалося зростання цін на 30% - 60%, створюючи неоднозначні перспективи для галузі.
Крім того, російське вторгнення в Україну підкреслило необхідність стратегічних коригувань макроекономічної політики, особливо в такій глобально інтегрованій галузі, як молочна.

З 2017 по 2020 рік середня ціна молока на фермі становила близько 40 доларів США за 100 кг молока. Однак у зв'язку з різким зростанням попиту в 2020 році ціни на молоко також зазнали значного зростання, досягнувши історичного максимуму в середині 2022 року. Споживачам було важко підтримувати свою купівельну спроможність, і це зрештою призвело до зниження цін на молоко.

Юнусов підкреслює шокову ситуацію, спричинену такими факторами, як збільшення витрат на енергоносії та добрива, а також збої в ланцюзі поставок, які призвели до зростання витрат на сільськогосподарські ресурси. Ця ескалація витрат у поєднанні з тимчасовим скороченням виробництва молока в кількох країнах-чистих експортерах створила значний тиск на фермерів.
Важливо переоцінити розрахунки маржі, враховуючи не лише витрати на корм, але й витрати на енергію та добрива. Результати таких оцінок показали, що прибутки фермерів були нестійкими через високі витрати на виробництво. У той час як багато ферм змогли отримати задовільний прибуток завдяки ефективності та належному управлінню, дрібні ферми з нижчою ефективністю зіткнулися з ризиком втрати прибутку.

За словами Юнусова:

• Один мільярд людей живе в країнах-чистих експортерах молочної продукції.
• Три мільярди людей живуть у районах чистого імпорту молочної продукції.
• Чотири мільярди людей не можуть дозволити собі купувати молочні продукти.

Наприклад, у Західній Європі люди споживають у середньому один літр молока на день, тоді як у Китаї це число менше однієї склянки молока на день.

Розглядаючи майбутнє країн-чистих експортерів, ми повинні враховувати непередбачені наслідки, з якими стикаються ті, хто не може дозволити собі молочні продукти. Вирішення проблеми зниження доступності та ефективне вирішення проблеми продовольчої безпеки стають критичними завданнями в молочній промисловості.

IFCN прогнозує, що до 2030 року виробництво і споживання молока зросте більше ніж на 14%, – до 1,1 мільярда тонн. За його словами Юнусова, виробництво молока зросте в основному за межами нинішніх найбільших країн-експортерів, також очікується зростання незадоволеного попиту.

Ключовим показником ефективності, який виділяє Юнусов є надій молока на корову, і наголошує на необхідності адаптації систем землеробства до конкретних вимог різних країн і регіонів.

У країнах з низьким рівнем доходу з малими фермерськими господарствами та обмеженою кількістю корів підвищення ефективності стає вирішальним не лише для забезпечення сімей харчуванням, але й для створення джерела доходу.

Навпаки, країни з високим рівнем доходу та більшим ефектом масштабу потребують більшого розміру стада та передових систем землеробства для оптимізації ефективності.
«Оптимізація та роботизація є надзвичайно важливими, тому що врешті-решт, як тільки виникне ситуація з високим рівнем доходу в регіоні, у вас точно автоматично виникне проблема браку робочої сили», — сказав Юнусов.

Юнусов стверджує, що немолочні рідини, такі як соєве молоко, не слід називати терміном «молоко», оскільки вони не походять від ссавців. Примітно, що законодавство в Європі вже запровадило обмеження на використання таких термінів, як «соєве молоко», натомість обов'язкові такі позначення, як «соєвий напій».

Юнусов зазначив, що важливо пропонувати споживачам, особливо молодому поколінню, точну перспективу, навчаючи їх про харчові переваги молочних продуктів.

«Альтернативи молочним продуктам є, але ми не повинні забувати, що молочний бізнес має чудові можливості для зростання», — сказав він. «Важливо переглянути всі ваші стратегії до 2030 року, тому що ми живемо в світі, що швидко змінюється. Вам потрібно швидко вчитися; вам потрібно швидко адаптуватися».